Фуросемид, таблетки для похудения: как принимать, отзывы

Рубрика: Опубликовано 27.04.2016 · Комментарии: · На чтение: 5 мин · Просмотры: 5 044

«Фуросемид», от чего эти таблетки помогают? Препарат хорошо известен благодаря своим диуретическим свойствам, позволяющим снять отечность. Мочегонное средство «Фуросемид» инструкция по применению предписывает принимать при отеках, недостаточности сердца, гипертонии.

Фармакологические свойства

Препарат является производным сульфонамидов — сильнодействующим диуретиком, оказывающим стремительно растущий эффект. Блокируя реабсорбции ионов натрия и хлора в восходящем отделе петли Генле и оказывая воздействие на извитые канальцы, он проявляет свои диуретические, натрийуретические, хлоруретические характеристики.

Фуросемид выводит в больших объемах калий, кальций и магний, способствует падению давления наполнения левого желудочка, давления в легочной артерии и системного АД, нормализует сердечные функции у пациентов с сердечной недостаточностью.

Медикамент используют для борьбы с ацидозом и алкалозом.

Добиться диуретического эффекта можно, приняв препарат внутрь. Наступит он не позднее, чем через 20-30 минут (в отдельных случаях через 1-2 часа). Действовать препарат будет не менее 4 часов (после разового приема).

В процессе всасывания Фуросемида важнейшая роль отводится пищеварительному тракту. Усваивается препарат на 64%. Его содержание в плазме крови находится в прямой зависимости от принятой дозы, но показатель максимальной концентрации медикамента к этому параметру совершенно не привязан: на время ее достижения влияет, в первую очередь, состояние пациента.

Сколько нужно принимать таблетки?

Фуросемид (принимать таблетки для похудения вредно — это может спровоцировать резкие нарушения работы организма) — препарат, который используют для устранения застойных явлений в тканях, для облегчения общего состояния пациентов. Поэтому приём таблеток Фуросемида не по назначению специалиста противопоказан.

После первого приёма (для похудения) рекомендуется сделать перерыв в 1 день. Если есть необходимость можно повторить процедуру. Такой способ для избавления от лишнего веса является экстремальным, поэтому часто применять его нельзя.

Показания

Показаниями для назначения Фуросемида в таблетках являются:

• отеки, возникшие на фоне заболеваний почек, в том числе, невротического синдрома, хронической сердечной недостаточности II-III стадии, цирроза печени;
• острая сердечная недостаточность, проявляющаяся в форме отека легких;
• гипертонический криз;
• артериальная гипертензия в тяжелой форме;
• отек головного мозга;
• гиперкальциемия;
• эклампсия.

Общая характеристика

Фуросемид — сильнодействующий диуретический препарат. Лекарство обеспечивает мочегонный эффект. При приёме перорально, парентерально действие его усиливается.

Назначают средство для полного снятия или уменьшения отёков, спровоцированных патологиям органов:

• печени;
• почек;
• сердца.

Им лечат отёки головного мозга и внутренних органов. В некоторых случаях назначают для снижения артериального давления. При длительном приёме препарата ухудшается здоровье, а резкий отказ от него увеличивает отёчность в 2 раза.

Инструкция по применению

Доза препарата для каждого пациента рассчитывается индивидуально. На конечный результат оказывает влияние:

• клиническая картина;
• показания;
• возраст пациента.

Первоначальная доза препарата для взрослого пациента — 20-80 мг в сутки. После она может быть увеличена до 600 мг в сутки.

Детям дозу Фуросемида рассчитывают в зависимости от веса: 1-2 мг на 1 кг. Однако максимальная суточная доза для маленького пациента не должна превышать 6 мг на 1 кг.

Форма выпуска и состав

Уколы применяются как внутримышечно, так и внутривенно. Для этой цели применяется прозрачный бесцветный раствор, иногда немного подкрашенный. В фармацевтической сети реализуется в картонной упаковке, содержащей 1 или 2 контурные ячеистые упаковки. Каждая упаковка содержит 5 или 10 ампул. Кроме действующего вещества (фуросемида), в состав медикамента входит дополнительные ингредиенты:

• гидроксид натрия;
• хлорид натрия;
• вода для инъекций.

Таблетки имеют круглую форму с фаской, белые, со слабым желтым или коричневым оттенком. Картонная коробка содержит 1-5 блистеров из алюминиевой фольги. В каждом блистере упаковано по 10 таблеток. Другая форма выпуска – стеклянный или полимерный флакон, упакованный в коробку из картона и содержащий 50 таблеток. В одной таблетке содержится 40 мг фуросемида и дополнительные вещества:

• стеарат кальция;
• моногидрат лактозы;
• крахмал.

Противопоказания

Препарат не назначают пациентам:

• с острым гломерулонефритом;
• со стенозом мочеиспускательного канала;
• с обструкцией мочевыводящих путей камнем;
• с острой почечной недостаточностью с анурией;
• с гипокалиемией;
• с алкалозом;
• в предкоматозном состоянии;
• с тяжелой печеночной недостаточностью;
• с печеночной комой и прекомой;
• в диабетической коме;
• в гипергликемической коме;
• с гиперурикемией;
• с подагрой;
• с декомпенсированным митральным или аортальным стенозом;
• с гипертрофической обструктивной кардиомиопатией;
• при повышении центрального венозного давления (более 10 мм рт.ст.);
• с артериальной гипотензией;
• с острым инфарктом миокарда;
• с панкреатитом;
• при нарушении водно-электролитного обмена (гиповолемии, гипонатриемии, гипокалиемии, гипохлоремии, гипокальциемии, гипомагниемии);
• при дигиталисной интоксикации;
• при повышенной чувствительности к фуросемиду.

Фуросемид с осторожностью назначают при наличии у пациента:

• доброкачественной гиперплазии предстательной железы;
• сахарного диабета;
• гипопротеинемии;
• облитерирующего церебрального атеросклероза;
• гепаторенального синдрома;
• гипотонии с риском ишемии (коронарной, церебральной или иной), ассоциирующейся с недостаточностью кровообращения;
• гипопротеинемии на фоне нефротического синдрома.

Передозировка

Признаки передозировки раствором «Фуросемидом» 1%-ным: выраженное уменьшение артериального давления, шок, коллапс, дегидратация, гиповолемия, аритмии (включая желудочковую фибрилляцию и AV блокаду), гемоконцентрация, дегидратация, острая недостаточность почек с анурией, тромбоэмболия, тромбоз, спутанность сознания, сонливость, апатия, вялый паралич.

Терапия при передозировке: коррекция кислотно-основного состояния и водно-солевого баланса, восполнение количества циркулирующей крови и дальнейшее симптоматическое лечение. Отсутствует специфический антидот.

Побочные действия

Длительный прием препарата грозит:

• резким снижением АД;
• гипотензией ортостатической формы;
• аритмией;
• коллапсом;
• учащением сердцебиения;
• головной болью;
• головокружением;
• судорогами;
• слабостью;
• сонливостью в дневное время;
• апатией;
• спутанностью мышления;
• общим недомоганием;
• слуховыми и зрительными нарушениями;
• сильной жаждой;
• снижением аппетита;
• тошнотой;
• рвотными позывами, рвотой;
• желтухой;
• панкреатитом;
• нарушением стула (чаще проявляется возникновением диареи, в редких случаях – запора);
• затрудненным мочеиспусканием;
• проблемами с потенцией;
• нефритом;
• анемией;
• анафилактическим шоком;
• возникновением аллергии.

Очень часто Фуросемид используют не по своему прямому назначению, а для того, чтобы похудеть.

Женщины, принимающие медикамент именно для таких целей, должны знать о вероятных последствиях своего легкомыслия. На фоне бесконтрольного приема препарата возможно:

1. возникновение судорог в икроножных мышцах, обмороки, изменение сознания;
2. нарушение работы сердца, желудка, сосудов;
3. появление проблем с настроением, развитие депрессии.

Особые рекомендации

Врачи часто назначают своим пациентам препарат «Фуросемид» (таблетки). Инструкция по применению содержит некоторые особые рекомендации. На фоне длительного курсового приема лекарства очень важно все время контролировать артериальное давление, а также следить за концентрацией электролитов в плазме. Также некоторым пациентам рекомендуют принимать препараты с калием и придерживаться диеты, богатой этим и другими минералами.

Взаимодействие с другими медикаментами

Наиболее благотворно на организм воздействует одновременный прием Фуросемида и Панангина. Дело в том, что эти препараты дополняют друг друга: Фуросемид вымывает важные микроэлементы, а Панангин возмещает эти потери.

Специалисты отмечают отрицательное влияние на результативность Фуросемида при одновременном приеме данного препарата и следующих лекарств:

• слабительных средств, глюкокортикоидов, амфотерицинов;
• мочегонных медикаментов, антидепрессантов, ингибиторов обратного захвата серотонина;
• гликопептидов, аминогликозидов, ототоксичных препаратов, усиливающих свои эффекты при параллельном приеме с Фуросемидом;
• препаратов лития (крайне нежелательное совмещение);
• Рисперидона, при совместном приеме с которым возможен летальный исход;
• Парацетамола, Аспирина, ацетилсалициловой кислоты, анальгетиков.

Из-за высокой вероятности возникновения побочных эффектов Фуросемид не рекомендуется принимать и с прочими медикаментами

Вторичные эффекты средства

Средство имеет вторичные эффекты, которые обусловлены высвобождением медиаторов внутри почек и перераспределением кровотока в них. На фоне курсовой терапии эффект не ослабляется.

Многим интересно, как принимать «Фуросемид» при отеках. При недостаточности сердца препарат быстро снижает преднагрузку на главный орган – сердце – с помощью расширения крупных вен. Медикамент гипотензивно действует вследствие повышения выведения хлорида натрия и уменьшения реакции сосудистой гладкой мускулатуры на вазоконстрикторные влияния и в результате снижения ОЦК.

Препараты-аналоги

Самые известные и популярные аналоги Фуросемида:

• Таблетки и уколы Торасемид (Диувер) и препараты этакриновой кислоты, являющиеся петлевыми диуретиками.
• Дихлотиазид и Политиазид, являющиеся тиазидными диуретиками, обладающие средней силой и длительным действием. Они способны лучше всех диуретиков выводить калий из организма.
• Спиронолактон, Верошпирон, Триамтерен и Амилорид — калийсберегающие диуретики, относятся к мочегонным препаратам слабого действия;
• Диакарб — ингибитор карбоангидразы, относящийся к слабым мочегонным средствам. Вызывает привыкание;
• Лазикс, являющийся аналогичным препаратом по активному веществу.

Заменяя Фуросемид аналогом, следует учитывать диагноз, поставленный пациенту, и наличие у него чувствительности к тому или иному препарату.

Фуросемид и Аспаркам: зачем таблетки принимать вместе?

Аспаркам содержит калий и магний, регулирует обменные процессы в организме. Фуросемид относится к диуретическим препаратам, имеет мочегонный эффект.

Фуросемид следует пить вместе с Аспаркамом, так как он помогает:

• уменьшить нагрузку на сердце, сосуды;
• устранить отёки;
• улучшить кровообращение.

Аспаркам помогает сохранить в организме полезные электролиты, минералы, микроэлементы, которые выводятся вместе с большими объемами жидкости. Употребление Фуросемида без Аспаркама может привести к нежелательным побочным действиям.

Не пропустите самую популярную статью рубрики: Лазерная эпиляция на лице и теле — как проводится, эффективность, фото до и после, противопоказания.

Особливості застосування

Під час лікування препаратом слід забезпечувати постійний відтік сечі. Пацієнти з частковою обструкцією відтоку сечі потребують пильної уваги, особливо на початкових етапах лікування.

Лікування із застосуванням фуросеміду потребує постійного медичного нагляду за пацієнтом.

Необхідний особливо ретельний моніторинг стану:

• хворих з артеріальною гіпотензією;
• пацієнтів, які потрапляють до групи особливого ризику внаслідок значного зниження артеріального тиску, наприклад пацієнтів із вираженим стенозом коронарних артерій або кровоносних судин, що постачають кров до головного мозку;
• пацієнтів із латентною або вираженою формою цукрового діабету;
• хворих на подагру;
• пацієнтів із гепаторенальним синдромом, тобто з функціональною нирковою недостатністю, що асоціюється з тяжким захворюванням печінки;
• пацієнтів із гіпопротеїнемією, що, зокрема, асоціюється з нефротичним синдромом (ефект фуросеміду може послаблюватися одночасно з потенціюванням ототоксичності). Необхідне обережне титрування дози;
• недоношених немовлят (можливий розвиток нефрокальцинозу/нефролітіазу); слід здійснювати моніторинг функції нирок та провести ультрасонографію нирок.

Моніторинг натрію, калію та креатиніну сироватки крові загалом рекомендується під час терапії фуросемідом. Особливо ретельного моніторингу потребують пацієнти групи високого ризику розвитку електролітних дисбалансів або у випадку значної додаткової втрати рідини (наприклад, у результаті блювання, діареї або інтенсивного виділення поту).

На розвиток порушень електролітного балансу впливають такі фактори, як існуючі захворювання (наприклад цироз печінки, серцева недостатність), супутнє застосування лікарських засобів і харчування. Наприклад у результаті блювання або діареї може виникнути нестача калію.

ПОДРОБНОСТИ: Продукты повышающие давление артериальное: список и анализ

При застосуванні препарату доцільно рекомендувати пацієнту вживати їжу з високим вмістом калію (печена картопля, банани, томати, шпинат, сухофрукти). Слід пам’ятати, що при застосуванні фуросеміду може виникнути необхідність у медикаментозній компенсації дефіциту калію.

Серед пацієнтів літнього віку з деменцією більш високий рівень летальності спостерігався у пацієнтів, які отримували фуросемід одночасно з рисперидоном порівняно з пацієнтами, які отримували лише рисперидон або тільки фуросемід.

Слід виявляти обережність та ретельно зважувати ризики та користь перед тим, як прийняти рішення про застосування такої комбінації або одночасного лікування із застосуванням інших потужних діуретиків. Слід уникати зневоднення.

Слід уникати одночасного вживання алкоголю і фуросеміду.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Вагітність. Фуросемід проникає крізь плацентарний бар’єр. Його не слід призначати у період вагітності, за винятком випадків проведення лікування за життєвих показань. Лікування препаратом у період вагітності потребує спостереження за ростом і розвитком плода.

Період годування груддю. Фуросемід проникає у грудне молоко і може пригнічувати лактацію. Жінкам слід припинити годування груддю на період лікування фуросемідом.

Режим дозування встановлює лікар індивідуально, залежно від вираженості розладів водно-електролітного балансу, величини клубочкової фільтрації, тяжкості стану пацієнта. У процесі застосування препарату слід коригувати показники водно-електролітного балансу з урахуванням діурезу і динаміки загального стану пацієнта.

Фуросемід призначати внутрішньовенно лише у тому випадку, коли прийом перорально є недоцільним або неефективним (наприклад при порушенні всмоктування у кишечнику) або у разі необхідності швидкого ефекту. У разі застосування внутрішньовенної терапії рекомендується якомога швидший перехід до терапії фуросемідом для перорального застосування.

Для досягнення оптимальної ефективності та пригнічення зустрічної регуляції загалом віддається перевага безперервній інфузії фуросеміду порівняно з повторними болюсними ін’єкціями.

У тих випадках, коли безперервна інфузія фуросеміду є недоцільною для подальшого лікування після введення однієї або кількох болюсних доз, віддається перевага подальшій схемі лікування з призначенням низьких доз, які вводять через короткі інтервали часу (приблизно 4 години), порівняно з більшими болюсними дозами, що вводяться через більші проміжки часу.

Для дорослих рекомендована максимальна добова доза фуросеміду – 1500 мг.

Для дітей рекомендована доза фуросеміду для парентерального введення становить 1 мг/кг маси тіла, але максимальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

Спеціальні рекомендації щодо дозування

Дозування для дорослих загалом базується на використанні нижчезазначених рекомендацій.

Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності. Рекомендована початкова доза препарату для перорального прийому становить від 20 мг до 50 мг на добу. У разі необхідності можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта.

Рекомендується приймати добову дозу, розподілену на 2 або 3 прийоми.

Набряки при гострій застійній серцевій недостатності. Рекомендована початкова доза препарату становить від 20 мг до 40 мг, призначати у вигляді болюсної ін’єкції. У разі необхідності можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта.

Набряки при хронічній нирковій недостатності. Натрійуретична дія фуросеміду залежить від певної кількості факторів, включаючи ступінь тяжкості ниркової недостатності та баланс натрію. Таким чином, неможливо точно передбачити ефективність дози. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю слід обережно титрувати дозу для забезпечення поступової початкової втрати рідини.

У разі внутрішньовенного введення дозу фуросеміду можна визначати таким чином: лікування розпочинається з введення безперервної внутрішньовенної інфузії 0,1 мг протягом 1 хвилини, потім швидкість введення інфузії збільшується кожні півгодини залежно від відповіді пацієнта.

При гострій нирковій недостатності, перед тим як розпочати застосування фуросеміду, слід компенсувати гіповолемію, артеріальну гіпотензію та суттєвий електролітний та кислотно-лужний дисбаланс.

Рекомендується якомога швидше перейти від внутрішньовенного введення до перорального прийому.

Рекомендована початкова доза становить 40 мг, призначати у вигляді внутрішньовенної ін’єкції. Якщо призначення даної дози не призводить до бажаного збільшення виведення рідини, фуросемід можна призначати у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії, розпочинаючи з введення від 50 мг до 100 мг лікарського засобу за 1 годину.

Набряки при захворюваннях печінки. Фуросемід призначати як доповнення до терапії антагоністами альдостерону у випадках, коли застосування лише антагоністів альдостерону є недостатнім. Для запобігання ускладнень, таких як ортостатична гіпотензія або порушення електролітного та кислотно-лужного балансу, дозу слід обережно титрувати, щоб забезпечити поступову початкову втрату рідини.

Гіпертензивний криз. Рекомендовану початкову дозу від 20 мг до 40 мг призначати у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції. У разі необхідності можна регулювати дозу залежно від терапевтичної відповіді пацієнта.

Підтримка форсованого діурезу у випадку отруєння. Фуросемід призначати внутрішньовенно додатково до введення інфузій електролітних розчинів. Доза залежить від терапевтичної відповіді на фуросемід. Втрату рідини та електролітів слід регулювати до ініціювання та під час лікування. У разі отруєння кислотними або лужними речовинами виведення рідини можна прискорити шляхом алкалізації або окислення сечі відповідно.

Рекомендована початкова доза становить від 20 мг до 40 мг та призначається внутрішньовенно.

ПОДРОБНОСТИ: Фолибер — инструкция по применению

Спеціальні рекомендації щодо застосування.

Внутрішньовенна ін’єкція/інфузія: у разі внутрішньовенного введення фуросемід слід призначати у вигляді повільної ін’єкції або інфузії зі швидкістю не більше 4 мг за 1 хвилину. Пацієнтам із вираженими порушеннями функції печінки (креатинін сироватки крові > 5 мг/дл) рекомендується вводити інфузію зі швидкістю не більше 2,5 мг за 1 хвилину.

Внутрішньом’язова ін’єкція: призначення препарату у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції слід обмежувати лише винятковими випадками, коли недоцільний прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення. Слід взяти до уваги, що спосіб введення фуросеміду у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції не показаний для лікування гострих станів, таких як набряк легенів.

Інфузію фуросеміду не слід здійснювати разом з іншими лікарськими засобами!

Фуросемід є розчином з рівнем рН приблизно 9, що не має буферної ємності. Таким чином, активний компонент може випасти в осад при значеннях рівня рН нижче 7. У випадку розведення розчину слід звернути увагу на забезпечення рівня рН розведеного розчину у межах від слабко лужного до нейтрального.

0,9 % розчин натрію хлориду можна застосовувати як розчинник. Рекомендується застосовувати розведені розчини якомога швидше.

Отзывы врачей

Врачи однозначно против, чтобы Фуросемид использовали в целях похудения. Этот препарат следует использовать только в медицинских целях при наличии показаний. Но женщины не задумываются об этом, что ужасает врачей. В погоне за стройной фигурой они забывают о последствиях от приёма диуретиков.

Таблетки Фуросемид имеют мощный мочегонный эффект, выводят лишнюю жидкость и соль из организма. Бесконтрольный приём препарата может привести к непоправимым последствиям.

Больше 2 дней принимать Фуросемид, не имея для этого показаний, нельзя. Врачи также против, чтобы Фуросемид отпускался в аптеках без рецепта.

При употреблении лекарства выводятся жизненно важные микроэлементы, витамины и минералы, что значительно сказывается на состоянии здоровья. Симптомы после приёма препарата не всегда сразу заметны. Поэтому женщины повторяют этот метод в целях похудения снова и снова.

Врачи рекомендуют прибегать к более рациональным и щадящим способам похудения. Чтобы быстро снизить отёчность можно выпить зелёный чай или съесть арбуз. Предотвратить накопление лишней жидкости можно, если свести до минимума потребление соли и солёных продуктов. Физические нагрузки также помогут в борьбе с лишним весом.

Квалифицированный врач не возьмёт на себя ответственность и не станет назначать Фуросемид для избавления лишнего веса. Ну а если кто и решился худеть таким способом, рекомендуется соблюдать дозировку и сочетать приём Фуросемида с Аспаркамом.

Как устранить гипертензию при давлении 150 на 60

Многие люди, вне зависимости от возраста, страдают на повышенное давление. Иногда тонометр может показывать на первый взгляд совершенно невообразимые цифры. Показатели АД 150 на 60 приводят в ужас своих огромным диапазоном. Однако какие меры необходимо предпринять в данном случае знают немногие. Давайте же разберемся, чем грозит давление 150 на 60, почему оно возникает и как его нормализовать.

Показатели АД в норме

Немногие знают какие показатели артериального давления являются нормальными. Для большинства людей, они находятся в следующем диапазоне:

• Диастолическое (70-80);
• Систолическое (110-130).

Однако не стоит воспринимать вышеперечисленные показатели за правду в первой инстанции. Ведь если показатели вашего АД находятся в пределах 120 на 70, но при этом вы чувствуете слабость, головную боль, тошноту и головокружение, то ваше давление не в норме.

Причины повышенного давления

Давление 150 на 60 не является нормой и может повлечь за собой множество негативных последствий. Именно поэтому необходимо знать наверняка факторы, которые являются провоцируемыми. К таким можно причислить следующие:

• Анемия;
• Возрастные изменения;
• Проблемы в нормальном функционировании щитовидной железы;
• Изменения в сосудах. Потеря эластичности сосудов приводит к нарушению своих функций и является причиной развития атеросклероза;
• Интенсивная нагрузка на сердечную мышцу;
• Наличие постоянных стрессов и психологических перегрузок.

Измеряем давление правильно

Прежде, чем употреблять таблетки или в панике звонить лечащему врачу необходимо проверить правильность измерения давления. Для того, чтобы это сделать нужно знать технику измерения тонометром:

1. Перед измерением необходимо 5-10 минут находиться в спокойном состоянии — полежать с закрытыми глазами;
2. Манжета аппарата должен быть надет на полностью голой руке;
3. Закреплять манжету необходимо по инструкции, которая прилагается к аппарату;
4. При непосредственном измерении давления руда должна располагаться на уровне сердца, ноги при этом не должны быть скрещенными. Также не рекомендуется двигаться или разговаривать, для точности измерения;

Что делать при давлении 150 на 60?

Итак, вы измерили давление и тонометр показал 150/60 мм. рт. ст. Такой показатель свидетельствует о том, что у вас повышенное давление, вне зависимости от возраста или пола. Что делать в таком случае?

Устанавливаем точную причину повышенного давления

Первый и наиболее важный шаг — точное определение причин развития гипертензии. Если давление повысилось в результате активной физической нагрузки, то необходимо отдохнуть и минимизировать физическую активность. Если гипертензии предшествовали психоэмоциональные нагрузки, необходимо избавиться от причины возникновения стресса и, при возможности, использовать органические успокоительные средства.

Совместимость

Многие препараты несовместимы с «Фуросемидом», потому врач должен знать, какие лекарственные средства и БАДы использует пациент. Негативные реакции могут развиваться при сочетании лекарства с антибиотиками, этакриновой кислотой, гормонами, НПВС, инсулином, сердечными гликозидами, средствами от диабета и запора, алкоголем. При самостоятельном использовании «Фуросемид» понижает давление, при совместном применении с препаратами, которые оказывают аналогичное действие, может привести к гипотонии.

Описание лекарства

Фуросемид – представитель группы петлевых диуретиков, наиболее мощных мочегонных средств. Принцип его действия заключается в препятствии обратному всасыванию клетками почек ионов натрия, калия и хлора. Вместе с этими веществам выводятся и излишки жидкости, уменьшается объем циркулирующей крови. Соответственно, Фуросемид снижает артериальное давление. Эффект после приема таблетки развивается в течение часа и наблюдается на протяжении 5-6 часов. Раствор, введенный в вену или мышцу, действует быстрее – в пределах 30 минут.

Активный компонент всех лекарственных форм – фуросемид. Дозировка в таблетках составляет 40 мг, в растворе – 10 мг/мл. Препарат недорогой, выпускается многими фармацевтическими предприятиями, купить его можно по следующим ценам:

• таблетки 40 мг, 20 шт. – 25 руб.;
• 50 штук – 23-34 рубля;
• ампулы с раствором 2 мл, 10 шт. – 22-32 руб.

Показания

Показаниями к приему Фуросемида являются:

• отеки, вызванные недостаточностью кровообращения, тромбозом (закупориванием) вен, заболеваниями внутренних органов (печени и почек), а также ожогами;
• асцит – обширное скопление жидкости в брюшной полости из-за патологий сердца, печени и злокачественных опухолей;
• артериальная гипертензия (стабильно высокое давление);
• отек легких или мозга;
• токсикозы и гестозы (тяжелые осложнения беременности), предменструальный синдром, сопровождающиеся отечностью тканей;
• избыток калия в организме;
• лечение отравлений – интенсивное выведение ядов из организма с мочой.

Противопоказания

Поскольку препарат относится к сильнодействующим средствам, принимать Фуросемид при артериальной гипертонии нужно осторожно, учитывая противопоказания:

• повышенная чувствительность к компонентам лекарства;
• отсутствие мочеиспускания (в том числе по причине механической непроходимости мочевыводящих путей);
• дисэлектролитемия – нарушение баланса электролитов (калия, магния и т. д.);
• печеночная кома – расстройство деятельности нервной системы на фоне тяжелого поражения печени;
• уремия – самоотравление организма соединениями азота и другими веществами при почечной недостаточности;
• первый триместр беременности, грудное вскармливание.

Побочные эффекты

Если принимать Фуросемид от высокого давления, не соблюдая предписания врача и рекомендации производителя, могут возникнуть такие побочные эффекты, как:

• чрезмерное снижение артериального давления, нарушения сердечного ритма;
• головокружения и цефалгия (головная боль), мышечная слабость, спутанность сознания;
• расстройства пищеварения, жажда и сухость во рту;
• воспаление почек, обильное мочеиспускание (олигурия);
• у пациентов с увеличенной предстательной железой – острая задержка мочи;
• снижение потенции;
• нарушения кроветворения;
• обезвоживание, дефицит магния, калия и натрия;
• аллергические реакции разной степени тяжести.

Передозування

Симптоми: клінічна картина гострого або хронічного передозування залежить головним чином від ступеня та наслідків втрати електролітів і рідини та включає такі ознаки як гіповолемія, зневоднення організму, гемоконцентрація, серцеві аритмії (включаючи AV-блокаду та фібриляцію шлуночків). До симптомів цих порушень належать тяжка артеріальна гіпотензія (що прогресує до шоку), гостра ниркова недостатність, тромбоз, марення, периферичний параліч, апатія та сплутаність свідомості.

Лікування: специфічних антидотів фуросеміду немає. Терапія симптоматична.

Когда мочегонные назначаются в капельницах

В ряде случаев при длительно текущей сердечной недостаточности пациенту, для того чтобы не отекать, все чаще приходится принимать такие сильные мочегонные как фуросемид. И наступает такой момент, когда от приема этого препарата эффекта не наступает, мочи не становиться больше, а порой ее количество может уменьшаться (олигоурия).

В этих случаях пациенту не обойтись без госпитализации и назначения внутривенного введения тех же мочегонных средств. Внутривенное введение даже в тех же дозах, что и внутреннее применение, имеет не равнозначный эффект. Однако порой для преодоления возникшей у пациента устойчивости к мочегонным средствам необходимо добавлять в капельницу еще ряд препаратов.

Эффективность лечения здесь будет зависть от артериального давления и состояния почек. Если артериальной давление будет ниже 100/60 мм рт.ст., то почки при таком уровне, даже при стимуляции, будут выводить мочу плохо. Тоже самое касается и заболевания почек — если существует почечная недостаточность, то на хороший эффект рассчитывать не приходится.

В последнее время все чаще используется метод беспрерывного — в течении 24 часов, а иногда и нескольких суток — введения фуросемида капельно, при таком способе пациенты конечно испытывают некоторые неудобства, но когда речь идет о жизни и смерти выбирать не приходится.

Преимущество такого способа — в плавной стимуляции почек, секунду за секундой, а не одноразовыми огромными дозами препарата за считанные минуты при внутривенном струйном введении, которые как кнут стегают почки.

Цена таблеток Фуросемид

Стоимость препарата низкая, поэтому средство доступно каждому покупателю. Лекарство продаётся в любой аптеке, так как входит в перечень базовых средств для оказания помощи пацинтам. Ниже приведена таблица приблизительных цен в областных городах России.

Город/обл.	Цена (руб.)
Москва	20-60
Санкт-Петербург	10-65
Краснодар	19-25
Новосибирск	14-23
Ярославль	13-32
Томск	14-27
Хабаровск	15-22
Ульяновск	15-23
Свердловск	10-25
Самара	12-28

Негативные проявления

Клинические исследования, в которых принимало участие большое количество пациентов, показали, что Фуросемид способен вызывать большое количество побочных реакций:

• нарушается баланс электролитов;
• повышается уровень креатинина;
• развиваются приступы подагры;
• снижается толерантность к глюкозе;
• ощущается жажда;
• болит голова;
• сознание спутанное;
• слабость мышц;
• происходит расстройство ритма сердца;
• усиливаются процессы свертывания крови;
• понижается давление;
• ощущается давление в голове;
• хочется спать;
• ощущается тошнота;
• позывы к рвоте;
• пациента мучат диспепсические проявления;
• повышается уровень трансаминаз;
• появляется крапивница;
• развиваются анафилактические реакции;
• парестезия;
• возможны нарушения внутриутробного развития плода;
• повышается температура тела.

Симптоматика при интоксикации

При приеме таблеток происходит расширение сосудов, а также вымывание полезных веществ. Такие манипуляции приводят к опасности. Вы можете самостоятельно обнаружить интоксикацию из-за чрезмерного употребления таблеток. О передозировке свидетельствуют некоторые симптомы.

К ним относятся:

• снижение уровня артериального давления;
• сильные головные боли и головокружения;
• общая слабость организма;
• сильное биение сердца;
• состояние на грани обморока;
• помутнение зрения;
• сильная жажда.

Эти симптомы означают, что произошла сильная интоксикация. Главное не спутать, так как может возникнуть хроническое отравление. Тогда человек будет чувствовать слабость и усталость. В редких случаях могут появиться судороги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нерекомендовані комбінації.

В окремих випадках прийом фуросеміду протягом 24 годин після хлоралгідрату може спричинити припливи, підвищене потовиділення, збуджений стан, нудоту, підвищення артеріального тиску та тахікардію. Отже, не рекомендується одночасне застосування фуросеміду та хлоралгідрату.

Фуросемід може потенціювати ототоксичність аміноглікозидів та інших ототоксичних лікарських засобів. Оскільки це може призвести до ушкодження, що має необоротний характер, ці лікарські засоби не слід застосовувати одночасно з фуросемідом.

Комбінації, що потребують вжиття запобіжних заходів.

У разі одночасного застосування цисплатину та фуросеміду існує ризик виникнення ототоксичних ефектів. Окрім цього, може посилюватися нефротоксичність цисплатину, якщо фуросемід не призначати у низьких дозах (наприклад 40 мг пацієнтам із нормальною функцією нирок) та з позитивним балансом рідини, якщо препарат застосовувати для досягнення ефекту форсованого діурезу під час терапії цисплатином.

Фуросемід зменшує виведення солей літію та може призводити до збільшення рівнів літію у сироватці крові, результатом чого є підвищений ризик токсичності літію, включаючи більший ризик виникнення кардіотоксичних та нейротоксичних ефектів літію. Таким чином, рекомендується проводити ретельний моніторинг рівнів літію у пацієнтів, які отримують таку комбіновану терапію.

Пацієнти, які отримують діуретики, можуть страждати від тяжкої артеріальної гіпотензії та погіршення функції нирок, включаючи випадки ниркової недостатності, особливо при першому застосуванні інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту (інгібітор АПФ) або антагоніста рецептора ангіотензину ІІ, або ж при першому застосуванні цих лікарських засобів у збільшеній дозі.

Рисперидон: слід проявляти обережність та ретельно зважувати ризик та користь перед тим, як прийняти рішення про проведення комбінованої терапії або одночасного застосування з фуросемідом або іншими потужними діуретиками.

Комбінації, що мають застереження.

Одночасне застосування нестероїдних протизапальних лікарських засобів, включаючи ацетилсаліцилову кислоту, може зменшувати дію фуросеміду. У пацієнтів зі зневодненням організму або з гіповолемією нестероїдні протизапальні лікарські засоби можуть призвести до гострої серцевої недостатності. Під дією фуросеміду може збільшуватися токсичність саліцилату.

Зменшення ефективності фуросеміду може виникнути після сумісного застосування з фенітоїном.

Застосування кортикостероїдів, карбеноксолону, кореня солодки у великих дозах та довготривале застосування проносних засобів може збільшити ризик розвитку гіпокаліємії.

Деякі порушення електролітного балансу (такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія) можуть підвищувати токсичність певних інших лікарських засобів (наприклад препаратів дигіталісу та лікарських засобів, що спричиняють синдром подовження інтервалу QT).

Якщо антигіпертензивні препарати, діуретики або інші лікарські засоби, що мають властивість знижувати артеріальний тиск, застосовувати одночасно з фуросемідом, слід очікувати ще більшого зниження артеріального тиску.

Пробенецид, метотрексат та інші лікарські засоби, які, як і фуросемід, підлягають значній канальцевій секреції у нирках, можуть зменшувати ефективність фуросеміду. І навпаки, фуросемід може зменшувати виведення цих лікарських засобів нирками. Проведення лікування із застосуванням високих доз (як фуросеміду, так і інших лікарських засобів) може призвести до збільшення їх рівнів у сироватці крові та зростання ризику побічних ефектів, спричинених прийомом фуросеміду або застосуванням супутньої терапії.

Може зменшуватися ефективність антидіабетичних лікарських засобів та симпатоміметиків, що мають властивість підвищувати артеріальний тиск (наприклад епінефрину, норепінефрину). Може посилюватися дія курареподібних м’язових релаксантів або теофіліну.

Можливе посилення шкідливого впливу нефротоксичних лікарських засобів на нирки.

Порушення функції нирок може розвинутися у пацієнтів, які отримують супутню терапію фуросемідом та високі дози окремих цефалоспоринів.

Одночасне застосування циклоспорину А та фуросеміду асоціюється зі збільшеним ризиком виникнення подагричного артриту, вторинного відносно до гіперурикемії, спричиненої фуросемідом, та порушенням ниркової екскреції уратів, спричиненої циклоспорином.

У пацієнтів, які належали до групи високого ризику розвитку нефропатії унаслідок терапії радіоконтрастними речовинами, при лікуванні фуросемідом спостерігалася більша частота погіршення функції нирок після отримання радіоконтрастних речовин порівняно з такою у пацієнтів групи високого ризику, яким проводили лише внутрішньовенну гідратацію до призначення радіоконтрастних речовин.

Протипоказання

Набряки при хронічній застійній серцевій недостатності (якщо необхідно лікування із застосуванням діуретиків).

Набряки при гострій застійній серцевій недостатності.

Набряки при хронічній нирковій недостатності.

Гостра ниркова недостатність, у тому числі у вагітних або під час пологів.

Набряки при захворюваннях печінки (у разі необхідності, для доповнення лікування із застосуванням антагоністів альдостерону).

Гіпертензивний криз (як підтримувальний засіб).

Підтримка форсованого діурезу.

Гіперчутливість до фуросеміду або до інших компонентів, що входять до складу препарату.

У пацієнтів з алергією на сульфонаміди (наприклад на сульфонамідні антибіотики або сульфонілсечовину) може виявитися перехресна чутливість до фуросеміду.

Гіповолемія або зневоднення організму.

Ниркова недостатність у вигляді анурії, якщо не спостерігається терапевтична відповідь на фуросемід.

Ниркова недостатність внаслідок отруєння нефротоксичними або гепатотоксичними препаратами.

Тяжка гіпокаліємія.

Тяжка гіпонатріємія.